Наша спеціалізація.

        Актуальність. Згідно з Законом України „Про фізичну культуру і спорт”, у якому йдеться про необхідність проведення уроків фізичної культури не менш ніж тричі на тиждень, і згідно з Договором про взаємодію Міністерства освіти і науки України з питань фізичної культури і спорту, Федерації футболу України, зокрема в 1–4 класах, був запроваджений третій урок фізичної культури, а саме урок футболу. (4,5).Введення уроку футболу в 1–4 класах пов’язане з тим, що цей вид спорту є надзвичайно популярний не тільки серед дорослого населення нашої держави, але і серед дітей молодшого шкільного віку. А також, звичайно, кожен розуміє, що чим раніше почнеш займатися спортом, зокрема футболом, тим кращих результатів можна досягти в майбутньому.Саме тому в 2003 році вперше в Сумській області, а також як виявилось і в Україні, було сформовано в ЗОШ № 3 І-ІІІ ступенів м. Суми ім. А.П. Морозова клас спортивного профілю (1-Б), а саме з поглибленим вивченням футболу. Слід зазначити, що в цьому класі з самого початку було заплановано 4 уроки фізичної культури на тиждень.Розпочинаючи роботу з цим класом, ми поставили перед собою такі основні завдання:·    зміцнення здоров’я учнів;·    розвиток інтересу школярів до занять футболом;· розвиток фізичних якостей учнів засобами спортивної гри (футболу).Результати дослідження та їх обговорення. У таблиці 1 наведені дані (в %) захворюваності учнів 1-Б (експериментального) та учнів 2-А (контрольного) класів за вересень – січень 2003-2004 н.р.Особливістю проведення уроків у класі спортивного профілю (експериментальному) було те, що всі уроки проводились на свіжому повітрі. Крім цього, взимку діти обов’язково перед кожним уроком виконували пішу прогулянку на свіжому зимовому повітрі, а також уроки фізичної культури проходили в спортивному залі, де температура повітря складала не більше ніж 10-12, що сприяло загартуванню дітей.Таблиця 1.Дані (в %) захворюваностіучнів 1-Б (експериментального) та учнів2-А(контрольного) класів за вересень – січень 2003-2004 н.р. КласК-тьуроківВересень 2003р.Жовтень2003р.Листопад2003р.Грудень2003р.Січень2004р.1-Б40,8%0,9%0,7%0,9%0,9%2-А31,3%1,6%1,8%1,9%2,2%Результати свідчать, що стан здоров’я дітей експериментального класу, порівняно з контрольним вище.При проведенні занять ми застосували з дітьми експериментальної групи ігровий і змагальний метод.Ігри виступали як засіб фізичного виховання і як метод організації дитячого колективу. Через ігрову діяльність дитина входить у світ знань, на позитивному емоційному тлі починає вивчати азбуку науки, оволодіває духовними цінностями. У грі моделювалось свого роду мікросуспільство, у рамках якого діти одержують початкову підготовку в галузі суспільної поведінки. Граючись, діти відчували радість від реалізації своїх фізичних і розумових сил, що є невід’ємною умовою розвитку.Ми спостерігали, що в звичайній, неігровій ситуації, виконання будь-якої вправи для дитини було нудне, неприємне і стомлююче, а у грі, завдяки її емоційній привабливості, вправи виконувались дітьми успішно й легко. Розумно організована гра стала дійовим методом формування важливих рис особистості: дисциплінованості, кмітливості, винахідливості, сміливості, витривалості, спритності, рішучості, наполегливості, організованості, стриманості. Гра вчила дітей зосереджувати зусилля, керувати собою, бути точним, дотримуватись правил поведінки, діяти з урахуванням вимог колективу.Доведено, що застосування ігор надає дітям можливості збагачувати свій руховий досвід, закріплювати та вдосконалювати різноманітні вміння і навички, розвивати такі  важливі фізичні якості як швидкість, спритність, витривалість.(1,2,7). Тому ми різноманітні рухливі ігри, які ми використовували на заняттях з учнями першого класу розділили на три групи. До першої групи увійшли ігри низької інтенсивності („Заборонений рух”, „Зівака”); до другої – ігри середньої інтенсивності(„Вудочка”, „Білі ведмеді”) і до третьої – високої інтенсивності („Запорожець на Січі”, „Обжени м’яч” та ін.).Фахівці зазначають, що змагальному методу притаманно багато ознак змагань, але він має більш широке середовище застосування.(3,6,7). Предметом змагання при використанні змагального методу були різноманітні фізичні вправи. Педагогічні спостереження показали, що змагальна діяльність сприяла вдосконаленню інтелектуальних здібностей дітей, їх умінню раціонально й оперативно вирішувати рухові завдання різного рівня складності як в індивідуальних, так і колективних діях. Крім цього вона допомагала збагаченню спеціальними знаннями, нагромадженню рухомого досвіду, а також сприяла контролю за технічною і фізичною підготовленістю учнів. Змагальний метод став школою загартування волі і характеру учнів, виховання бійцівських якостей, мобілізаційної готовності, стійкості, вміння ефективно перемагати та гідно програвати, мужньо переносити невдачі.Велику увагу ми приділили розвитку координаційних здібностей. Для цього широко використовували вправи з м’ячем, різноманітні вправи для рук, стрибкові та акробатичні вправи та ін.Особливе місце ми відвели використанню вправ, пов’язаних з оволодінням технікою гри в футбол. Це такі вправи, як удари по м'ячу ногою, зупинки м’яча, ведення м’яча, різноманітні фінти, вправи, пов’язані з удосконаленням техніки пересування та інші.Саме застосування всіх цих чинників у комплексі стали запорукою того, що у дітей спостерігалось покращення рівня розвитку координаційних здібностей, про що свідчать результати тестування.Опитування показало, що уроки фізичної культури з елементами футболу підвищили інтерес до занять не тільки фізичною культурою, а й до загальних дисциплін. Учні бажають займатися фізичною культурою кожного дня.Класний керівник експериментального класу відмітила покращання уваги, зосередженості, організованості, зібраності, пам'яті та кмітливості після уроків фізичної культури з елементами футболу.Висновок. Вивчення предмета „Фізична культура” в більш ранньому віці з використанням уроків зі спортивною направленістю, не тільки футболу, а й інших видів спорту, буде сприяти покращанню навчально-виховного процесу учнів.